дубитися дуби́тися дубиться; мн. дубляться; недок. Пас. до дубити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках дубитися — дуби́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови дубитися — ДУБИ́ТИСЯ, ду́биться; мн. ду́бляться; недок. Пас. до дуби́ти. Словник української мови в 11 томах дубитися — Дубитися, -блюся, -бишся гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. Радом. у. 2) Коробиться. Словник української мови Грінченка