дубити
ДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. ду́блять; недок., перех. Обробляти шкіру або іншу сировину вимочуванням у спеціальному розчині або настої певних рослин.
Льняну основу на килими дублять у виварі з кори дуба (Матер. з етногр.., 1956, 53).
Словник української мови (СУМ-11)