дубитель

ДУБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Речовина, що використовується для дублення шкір або іншої сировини.

Продовжується робота по вдосконаленню процесу дублення шляхом підбору нових дубителів і виявлення оптимальних умов ведення цього процесу (Розв. науки в УРСР.., 1957, 260).

Значення в інших словниках

1. дубитель — дуби́тель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дубитель — -я, ч. Речовина, що використовується для дублення шкур або іншої сировини.  Великий тлумачний словник сучасної мови