дубитель

дуби́тель

-я, ч.

Речовина, що використовується для дублення шкур або іншої сировини.

Значення в інших словниках

1. дубитель — дуби́тель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дубитель — ДУБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Речовина, що використовується для дублення шкір або іншої сировини. Продовжується робота по вдосконаленню процесу дублення шляхом підбору нових дубителів і виявлення оптимальних умов ведення цього процесу (Розв. науки в УРСР.., 1957, 260).  Словник української мови в 11 томах