дубиння

дуби́ння

я, с., розм.

Те саме, що дубняк.

Значення в інших словниках

1. дубиння — дуби́ння іменник середнього роду дубняк розм.  Орфографічний словник української мови
2. дубиння — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
3. дубиння — ДУБИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме,що дубня́к. Підрозділи вийшли кожний з своєї ділянки — з молодого сосняка, з кленового гайка,.. з дубиння на південному схилі логовини (Смолич, V, 1959, 654).  Словник української мови в 11 томах