Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дубняк —
дубня́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
дубняк —
ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм.
Словник синонімів української мови
дубняк —
ДУБНЯ́К, а́, ч. Дубовий ліс, гай; дубова памолодь. Кучеряві берести і граби, зеленокосі берези й густий дубняк не пускали сюди вітру (Кучер, Трудна любов, 1960, 575); Не кваплячись Конопельський з Масловим підійшли до густого дубняка...
Словник української мови в 11 томах