дубняк
дубня́к
-у, ч.
Дубовий ліс, гай; дубова памолодь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дубняк — дубня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дубняк — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
- дубняк — ДУБНЯ́К, а́, ч. Дубовий ліс, гай; дубова памолодь. Кучеряві берести і граби, зеленокосі берези й густий дубняк не пускали сюди вітру (Кучер, Трудна любов, 1960, 575); Не кваплячись Конопельський з Масловим підійшли до густого дубняка... Словник української мови в 11 томах