дубнячок
дубнячо́к
-чка, ч.
Зменш.-пестл. до дубняк.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дубнячок — дубнячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дубнячок — ДУБНЯЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до дубня́к. З переліску знайшов тільки одну шпаринку, з якої далеко видно степ. І то шпаринка давалася тільки з однієї точки, від густого дубнячку (Іван Ле); Доброчин піднявся з ним на пагорок, порослий досить обрідним дубнячком (І. Білик). Словник української мови у 20 томах
- дубнячок — Дубняк, -ка м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. ЗОЮР. II. 37. ум. дубнячок. Йшла баба дубнячком. Ном. № 12535. Словник української мови Грінченка