дубитель

дуби́тель

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. дубитель — -я, ч. Речовина, що використовується для дублення шкур або іншої сировини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дубитель — ДУБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Речовина, що використовується для дублення шкір або іншої сировини. Продовжується робота по вдосконаленню процесу дублення шляхом підбору нових дубителів і виявлення оптимальних умов ведення цього процесу (Розв. науки в УРСР.., 1957, 260).  Словник української мови в 11 томах