дубитель
дуби́тель
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дубитель — -я, ч. Речовина, що використовується для дублення шкур або іншої сировини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дубитель — ДУБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Речовина, що використовується для дублення шкір або іншої сировини. Продовжується робота по вдосконаленню процесу дублення шляхом підбору нових дубителів і виявлення оптимальних умов ведення цього процесу (Розв. науки в УРСР.., 1957, 260). Словник української мови в 11 томах