1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дубитель

дуби́тель

-я, ч.

Речовина, що використовується для дублення шкур або іншої сировини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубитель — дуби́тель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дубитель — ДУБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Речовина, що використовується для дублення шкір або іншої сировини. Продовжується робота по вдосконаленню процесу дублення шляхом підбору нових дубителів і виявлення оптимальних умов ведення цього процесу (Розв. науки в УРСР.., 1957, 260). Словник української мови в 11 томах