Значення в інших словниках
-
дублет —
ДУБЛЕТ – ДУПЛЕТ Дублет. 1. р. -а. Другий примірник якогось предмета, один з двох однакових предметів: дублети ключів, дублети записів, словотворчі дублети. 2. р. -у. Одночасний постріл з обох стволів мисливської рушниці: вистрілити дублетом. Дуплет, -у.
Літературне слововживання
-
дублет —
-а, ч. 1》 Другий екземпляр якого-небудь предмета; один із двох однакових предметів. Етимологічні дуплети лінгв. — слова, спільні за походженням і тому фонетично подібні, які внаслідок різних причин розійшлися значеннями. 2》 мисл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дублет —
див. дублікат
Словник чужослів Павло Штепа
-
дублет —
дубле́т (франц. doublet, від double – подвійний) 1. Другий однаковий примірник у колекції, музеї, бібліотеці тощо. 2. Підроблений дорогоцінний камінь, склеєний з двох частин, з яких верхня – справжній дорогоцінний камінь. 3. муз. Подвійний регістр в органах.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
дублет —
ПО́СТРІЛ, СТРІЛ розм., ВИ́СТРІЛ розм. рідше; ДУПЛЕ́Т, ДУБЛЕ́Т (одночасний з обох стволів мисливської рушниці). Напружуєшся, наче лучник за мить перед пострілом (Ю.
Словник синонімів української мови
-
дублет —
Дубле́т, -та, -тові; -ле́ти, -тів (ч. р.) і дубле́та, -ти (ж. p.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дублет —
ДУБЛЕ́Т, а, ч. 1. Другий екземпляр якого-небудь предмета; один із двох однакових предметів. Дублети записів діалектних матеріалів до Атласа, зібрані кафедрами української мови...
Словник української мови в 11 томах