дублет
ДУБЛЕ́Т, а, ч.
1. Другий екземпляр якого-небудь предмета; один із двох однакових предметів.
Дублети записів діалектних матеріалів до Атласа, зібрані кафедрами української мови, переховуються в мовознавчих кабінетах університетів і педвузів (Нариси з діалектології.., 1955, 27).
2. мисл. Одночасний постріл з обох стволів двоствольної мисливської рушниці.
Словник української мови (СУМ-11)