Орфографічний словник української мови

дулівка

дулі́вка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дулівка — -и, ж. Наливка з груш дуль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дулівка — ДУЛІ́ВКА, и, ж. Наливка з груш дуль. Була [на столах] і вишнівка, і тернівка, і дулівка (Кв.-Осн., II, 1956, 241); Піп, не допивши дулівки і не попрощавшись з хазяїнами, вийшов із хати (Стор., І, 1957, 158).  Словник української мови в 11 томах