дулівка

ДУЛІ́ВКА, и, ж. Наливка з груш дуль.

Була [на столах] і вишнівка, і тернівка, і дулівка (Кв.-Осн., II, 1956, 241);

Піп, не допивши дулівки і не попрощавшись з хазяїнами, вийшов із хати (Стор., І, 1957, 158).

Значення в інших словниках

1. дулівка — дулі́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дулівка — -и, ж. Наливка з груш дуль.  Великий тлумачний словник сучасної мови