Орфографічний словник української мови

дуплянка

дупля́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дуплянка — -и, ж. Колодка з видовбаною діркою, що використовується як житло для бджіл, птахів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дуплянка — ВУ́ЛИК (спеціально виготовлене з дощок житло для бджіл), У́ЛИК розм., ВУ́ЛІЙ (У́ЛІЙ) діал.; ДУПЛЯ́НКА, КОЛО́ДА, КОЛО́ДКА, ПЕНЬ діал. (таке житло, видовбане з колоди).  Словник синонімів української мови
  3. дуплянка — ДУПЛЯ́НКА, и, ж. Колодка з видовбаною діркою, що використовується як житло для бджіл, птахів. Знав [Товкач] добре, що бджіл у Талаях немає.  Словник української мови в 11 томах