дуплянка

ДУПЛЯ́НКА, и, ж. Колодка з видовбаною діркою, що використовується як житло для бджіл, птахів.

Знав [Товкач] добре, що бджіл у Талаях немає. Рідко в кого є дуплянки, так і то в лісі, залишки старого бортництва (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 226);

Поміж рамочними вуликами, наче скам’янілі рицарі, стояли високі дуплянки (Стельмах, Правда.., 1961, 370);

Для птахів, що гніздяться закрито, розвішують на деревах дуплянки і будиночки з дощок — шпаківні (Зоол., 1957, 124);

*У порівн. [Матушка] приземкувата, як дуплянка (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 240).

Значення в інших словниках

1. дуплянка — дупля́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дуплянка — -и, ж. Колодка з видовбаною діркою, що використовується як житло для бджіл, птахів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дуплянка — ВУ́ЛИК (спеціально виготовлене з дощок житло для бджіл), У́ЛИК розм., ВУ́ЛІЙ (У́ЛІЙ) діал.; ДУПЛЯ́НКА, КОЛО́ДА, КОЛО́ДКА, ПЕНЬ діал. (таке житло, видовбане з колоди).  Словник синонімів української мови