Орфографічний словник української мови

дурисвітка

дури́світка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дурисвітка — -и, розм. Жін. до дурисвіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дурисвітка — Дури́світка, -тки, -тці; -світки, -світок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дурисвітка — ДУРИ́СВІТКА, и, ж., розм. Жін. до дури́світ. — А справді, ти, Параско, добре радиш, — сказала Кайдашиха, — ходім та присікаймось до тієї дурисвітки, може, вона знає, де Мелашка, та тільки не хоче признаватись (Н.-Лев., II, 1956, 336); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  4. дурисвітка — Дурисвітка, -ки ж. Обманщица.  Словник української мови Грінченка