дурисвітка

ДУРИ́СВІТКА, и, ж., розм. Жін. до дури́світ.

— А справді, ти, Параско, добре радиш, — сказала Кайдашиха, — ходім та присікаймось до тієї дурисвітки, може, вона знає, де Мелашка, та тільки не хоче признаватись (Н.-Лев., II, 1956, 336);

*Образно. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Мирний, IV, 1955, 214).

Значення в інших словниках

1. дурисвітка — дури́світка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. дурисвітка — -и, розм. Жін. до дурисвіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дурисвітка — Дури́світка, -тки, -тці; -світки, -світок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дурисвітка — Дурисвітка, -ки ж. Обманщица.  Словник української мови Грінченка