дурисвіт
ДУРИ́СВІТ, а, ч., розм. Той, хто обдурює кого-небудь; нещирий, нечесний у стосунках з іншими.
[Текля:] Сьогодні пригорнеш її, завтра другу, а там третю. [Охрім:] Що ж то я такий.. дурисвіт? (Кроп., І, 1958, 381);
— Розкажи іще, чоловіче добрий, — прохає і Григорій Волошин, хоч вірить і опасається [побоюється] вірити в ці чутки, бо ж усе життя дурисвіти водять за ніс мужика (Стельмах, Хліб.., 1959, 371);
// Уживається як лайливе слово.
[Пріська:] О.. це вже знову витіяв щось той дурисвіт. Дражниться та й дражниться з чоловіком (Вас., III, 1960, 78);
— Сам лізь туди [у багнюку], дурисвіте, а я гляну, якою свинею ти станеш, та досхочу посміюся з тебе (Шиян, Баланда, 1957, 91).
Словник української мови (СУМ-11)