Орфографічний словник української мови

дурманити

дурма́нити

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дурманити — р., (розум) у. ПАМОРОЧИТИ, ЗАПАМОРОЧУВАТИ; (кого) пускати ману на.  Словник синонімів Караванського
  2. дурманити — -нить, недок., перех. і неперех. Сильно діяти на органи відчуття; п'янити. || Притуплювати розум, затуманювати свідомість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дурманити — Запаморочувати, запаморочити, позапаморочувати, спаморочувати, спаморочити, поспаморочувати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. дурманити — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. дурманити — ДУРМА́НИТИ, нить, недок., перех. 1 неперех. Сильно діяти на органи відчуття; п’янити. Білим цвітом цвів у тайзі богульник і дурманив голову (Донч.  Словник української мови в 11 томах