дурість —
ДУ́РІСТЬ, рості, ж. 1. Розумова обмеженість, тупість; глупота. [Хрипун:] Ви розписались в своїй дурості. Я командуючому доповів, і він зі мною згоден (Корн.
Словник української мови в 11 томах
дурість —
Дурість, -рости ж. Глупость. см. дурощі.
Словник української мови Грінченка