душити —
[душитие] -шу, -шиеш; нак. -ши, -ш'іт'
Орфоепічний словник української мови
душити —
душу, душиш, недок., перех. і без додатка. 1》 Умертвляти кого-небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. || Спричиняти фізичний біль, незручність здавлюванням, натискуванням. || Налягати, натискувати на кого-небудь або один на одного.
Великий тлумачний словник сучасної мови
душити —
1. (горлянку) дусити, задусити, здусити, подусити, удусити 2. див. давити, нагнітати, пресувати, роздушувати
Словник чужослів Павло Штепа
душити —
Душу, душиш, недок. Пити алкогольні напої. Душити водяру.
Словник сучасного українського сленгу
душити —
ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил.
Словник синонімів української мови
душити —
Души́ти, душу́, ду́шиш, ду́шать; ду́шачи кого, що
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
душити —
ДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, недок., перех. і без додатка. 1. Умертвляти кого-небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. Хвилювався дорогою Семен. — Піду і задушу його, як гадину!.. Але душити було нікого… Семен не застав брата дома (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
душити —
Душити, -шу, -шиш гл. 1) Душить, давить. 2) Давить, жать. Взяла за маленький палець та й душить його помаленьку. 3) Давить, притѣснять. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди (на Запоріжжа) втікав щонайкращий люд з городів. К. ЧР. 89.
Словник української мови Грінченка