душити
Душити, -шу, -шиш
гл.
1) Душить, давить.
2) Давить, жать. Взяла за маленький палець та й душить його помаленьку.
3) Давить, притѣснять. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди (на Запоріжжа) втікав щонайкращий люд з городів. К. ЧР. 89.
4) душити копійчину. Беречь деньги, скупиться. Батьки в поповичів народ все скупенький, що душать копійчину. Св. Л. 136.
Словник української мови Грінченка