душити

Душити, -шу, -шиш

гл.

1) Душить, давить.

2) Давить, жать. Взяла за маленький палець та й душить його помаленьку.

3) Давить, притѣснять. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди (на Запоріжжа) втікав щонайкращий люд з городів. К. ЧР. 89.

4) душити копійчину. Беречь деньги, скупиться. Батьки в поповичів народ все скупенький, що душать копійчину. Св. Л. 136.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душити — души́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. душити — Перекривати повітря, давити, удавлювати; (сік) видушувати, видавлювати, вичавлювати, чавити; (- мури тюрми) тиснути; (горло) стискати; (критику) затискати; ТІ. Словник синонімів Караванського
  3. душити — [душитие] -шу, -шиеш; нак. -ши, -ш'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. душити — душу, душиш, недок., перех. і без додатка. 1》 Умертвляти кого-небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. || Спричиняти фізичний біль, незручність здавлюванням, натискуванням. || Налягати, натискувати на кого-небудь або один на одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. душити — 1. (горлянку) дусити, задусити, здусити, подусити, удусити 2. див. давити, нагнітати, пресувати, роздушувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. душити — Душу, душиш, недок. Пити алкогольні напої. Душити водяру. Словник сучасного українського сленгу
  7. душити — див. давити Словник синонімів Вусика
  8. душити — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  9. душити — Души́ти, душу́, ду́шиш, ду́шать; ду́шачи кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. душити — ДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, недок., перех. і без додатка. 1. Умертвляти кого-небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. Хвилювався дорогою Семен. — Піду і задушу його, як гадину!.. Але душити було нікого… Семен не застав брата дома (Коцюб. Словник української мови в 11 томах