1. Великий тлумачний словник сучасної мови

душити

души́ти

душу, душиш, недок., перех. і без додатка.

1》 Умертвляти кого-небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання.

|| Спричиняти фізичний біль, незручність здавлюванням, натискуванням.

|| Налягати, натискувати на кого-небудь або один на одного. Душити в обіймах.

2》 Фізично знищувати кого-, що-небудь.

3》 перен. Жорстоко пригноблювати, придушувати кого-небудь.

|| Заважати розвиткові, ростові, прогресуванню чого-небудь.

4》 Неприємно діяти на органи дихання, ускладнювати процес дихання.

|| Підступати до горла, не давати можливості вільно дихати (про кашель, сміх і т. ін.).

|| безос.

|| перен., розм. Не давати можливості проявлятися, затримувати в собі, затамовувати.

|| перен. Діяти гнітюче, створювати важкий настрій, мучити.

5》 перен., розм. Надмірно берегти, приховувати що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душити — души́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. душити — Перекривати повітря, давити, удавлювати; (сік) видушувати, видавлювати, вичавлювати, чавити; (- мури тюрми) тиснути; (горло) стискати; (критику) затискати; ТІ. Словник синонімів Караванського
  3. душити — [душитие] -шу, -шиеш; нак. -ши, -ш'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. душити — 1. (горлянку) дусити, задусити, здусити, подусити, удусити 2. див. давити, нагнітати, пресувати, роздушувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. душити — Душу, душиш, недок. Пити алкогольні напої. Душити водяру. Словник сучасного українського сленгу
  6. душити — див. давити Словник синонімів Вусика
  7. душити — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  8. душити — Души́ти, душу́, ду́шиш, ду́шать; ду́шачи кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. душити — ДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, недок., перех. і без додатка. 1. Умертвляти кого-небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. Хвилювався дорогою Семен. — Піду і задушу його, як гадину!.. Але душити було нікого… Семен не застав брата дома (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. душити — Душити, -шу, -шиш гл. 1) Душить, давить. 2) Давить, жать. Взяла за маленький палець та й душить його помаленьку. 3) Давить, притѣснять. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди (на Запоріжжа) втікав щонайкращий люд з городів. К. ЧР. 89. Словник української мови Грінченка