душно —
1》 рідко. Присл. до душний. 2》 у знач. присудк. сл. Про наявність духоти, спеки де-небудь. || Про відчуття духоти, жари ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
душно —
Варко, парко, парно, задухо
Словник чужослів Павло Штепа
душно —
ДУ́ШНО. 1. рідко. Присл. до ду́шний. Був дощ м’який, і гречка пахне душно (Рильський, І, 1956, 58). 2. у знач. присудк. сл. Про наявність духоти, жари де-небудь. Сонце високо підбилося вгору; надворі стало душно (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах