дядечко

дя́дечко

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. дядечко — -а, ч. Пестл. до дядько 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дядечко — ДЯ́ДЕЧКО, а, ч. Пестл. до дя́дько 1, 2. В Удільнім відомстві, пригадую, служив Андріїв дядечко (Рильський, Поеми, 1957, 220); — Що ж це сталося, дядечку?...  Словник української мови в 11 томах
3. дядечко — Дядечко, -ка м. ум. и ласк. отъ дядько.  Словник української мови Грінченка