Значення в інших словниках
-
діалектика —
Спочатку її розуміли як метод судження, додатковий у відношенні до формальної логіки. Наприклад, Сократ у своїх діалогах вдається здебільшого до заперечення різноманітних тез у намаганні показати, що вони ведуть до логічних суперечностей...
Енциклопедія політичної думки
-
діалектика —
-и, ж. 1》 Вчення про рух і розвиток, теорія і метод пізнання та перетворення світу. 2》 Процес розвитку, руху чого-небудь. 3》 заст. Уміння вести суперечку, полеміку, застосовуючи логічні докази.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
діалектика —
діале́ктика (грец. διαλεκτική – мистецтво вести бесіду, від διαλέγομαι – веду бесіду, обговорюю) 1. У первісному значенні – мистецтво полеміки, логічний метод встановлення істини шляхом виявлення й подолання суперечностей у судженнях противника.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
діалектика —
Філософське поняття, під яким розуміється: мистецтво дискусії, насамперед вміння знайти істину через розкриття і подолання суперечностей у міркуваннях противника (античність), мистецтво логіки (середньовіччя)...
Універсальний словник-енциклопедія
-
діалектика —
ДІАЛЕКТИКА (грецьк. διαλεκτιυή — мистецтво вести бесіду, сперечатися) — вчення про об'єктивну суперечливість буття, тотожність протилежностей (конечне і безконечне, перервне і безперервне, зв'язок і відокремленість, сталість і мінливість і т.
Філософський енциклопедичний словник
-
діалектика —
ДІАЛЕ́КТИКА, и, ж. 1. Всебічне вчення про рух і розвиток, революційний метод пізнання і перетворення світу. Діалектика вимагає всебічного дослідження даного суспільного явища в його розвитку і зведення зовнішнього, позірного до корінних рушійних сил...
Словник української мови в 11 томах