Значення в інших словниках
-
діафрагма —
Диафрагма — diaphragm — Diaphragma — 1) Пластина (перегородка) з отвором або без нього. Перепона між двома середовищами (між рідинами, розчином і розчинником, рідиною і газом тощо). Встановлюється, напр.
Гірничий енциклопедичний словник
-
діафрагма —
-и, ж. 1》 Грудочеревна перепона, що відмежовує грудну порожнину від черевної. 2》 Пристрій у вигляді серпоподібних пелюсток або дисків для зміни розміру отвору фото- або кінооб'єктива.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
діафрагма —
діафра́гма (від грец. διάφραγμα – перегородка) 1. Сухожилково-м’язова перегородка у ссавців і людини, яка відокремлює грудну порожнину від черевної, а також м’язові утвори або групи м’язів, що обмежовують будь-яку порожнину тіла людини чи тварини.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
діафрагма —
I в оптичних приладах (напр., у фотоапаратах) перегородка з отвором, розміри якого можна регулювати; обмежує кількість світла, що проходить через об'єктив приладу; різновиди д.: ірисові, револьверні, вставні.
Універсальний словник-енциклопедія
-
діафрагма —
ДІАФРА́ГМА, и, ж. 1. Грудочеревна перепона, що відмежовує грудну порожнину від черевної. Дихальні вправи розвивають як м’язи грудної клітки, так і діафрагму, а це призводить до збільшення життєвої ємності легень (Метод. викл. анат., 1955, 123).
Словник української мови в 11 томах
-
діафрагма —
(грец. < ісп. — перетинка) Широка півциркульна арка, завдяки якій влаштовувалися склепіння над просторим залом храмової споруди. Характерна для каталонської готики в Іспанії XIII–XIV ст., відзначаючись пологими формами від стрілчастих у сусідній Франції.
Архітектура і монументальне мистецтво