діафрагма

діафра́гма

-и, ж.

1》 Грудочеревна перепона, що відмежовує грудну порожнину від черевної.

2》 Пристрій у вигляді серпоподібних пелюсток або дисків для зміни розміру отвору фото- або кінооб'єктива.

3》 Одна з тонких стінок, споруджуваних вертикально у центрі перерізу гребель із дерева, бетону, металу і т. ін.

4》 Деталь насоса обприскувача або гальмового крана у деяких машин у вигляді дискової пластинки (зазвичай гумової).

Значення в інших словниках

1. діафрагма — діафра́гма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. діафрагма — Диафрагма — diaphragm — Diaphragma — 1) Пластина (перегородка) з отвором або без нього. Перепона між двома середовищами (між рідинами, розчином і розчинником, рідиною і газом тощо). Встановлюється, напр.  Гірничий енциклопедичний словник
3. діафрагма — діафра́гма (від грец. διάφραγμα – перегородка) 1. Сухожилково-м’язова перегородка у ссавців і людини, яка відокремлює грудну порожнину від черевної, а також м’язові утвори або групи м’язів, що обмежовують будь-яку порожнину тіла людини чи тварини.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. діафрагма — I в оптичних приладах (напр., у фотоапаратах) перегородка з отвором, розміри якого можна регулювати; обмежує кількість світла, що проходить через об'єктив приладу; різновиди д.: ірисові, револьверні, вставні.  Універсальний словник-енциклопедія
5. діафрагма — ДІАФРА́ГМА, и, ж. 1. Грудочеревна перепона, що відмежовує грудну порожнину від черевної. Дихальні вправи розвивають як м’язи грудної клітки, так і діафрагму, а це призводить до збільшення життєвої ємності легень (Метод. викл. анат., 1955, 123).  Словник української мови в 11 томах
6. діафрагма — (грец. < ісп. — перетинка) Широка півциркульна арка, завдяки якій влаштовувалися склепіння над просторим залом храмової споруди. Характерна для каталонської готики в Іспанії XIII–XIV ст., відзначаючись пологими формами від стрілчастих у сусідній Франції.  Архітектура і монументальне мистецтво