Орфографічний словник української мови

дівочитися

діво́читися

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дівочитися — -чуся, -чишся, недок., розм. Удавати з себе дівку (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дівочитися — ДІВО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Удавати з себе дівку (у 1 знач.). Сирітка вона була кругла. Хоч уже й дівочилась, хоч і намагалась бути дорослою, але ще й досі по-дитячому ридала.., тихо оплакуючи своїх рідних (Збан., Доля, 1961, 22).  Словник української мови в 11 томах