Великий тлумачний словник сучасної мови

дівочитися

діво́читися

-чуся, -чишся, недок., розм.

Удавати з себе дівку (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дівочитися — діво́читися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дівочитися — ДІВО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Удавати з себе дівку (у 1 знач.). Сирітка вона була кругла. Хоч уже й дівочилась, хоч і намагалась бути дорослою, але ще й досі по-дитячому ридала.., тихо оплакуючи своїх рідних (Збан., Доля, 1961, 22).  Словник української мови в 11 томах