дівуля —
ДІВУ́ЛЯ, і, ж., фам. Збільш. до ді́ва. Сестри добре знають, що вони давно вже перестарки, нікому не потрібні старі дівулі (Вирган, В розп. літа, 1959,302).
Словник української мови в 11 томах
дівуля —
Дівуля, -лі ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. І. 209.
Словник української мови Грінченка