дірочка

ді́рочка

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири ді́рочки

Значення в інших словниках

1. дірочка — -и, ж. Зменш. до діра 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дірочка — див. отвір  Словник синонімів Вусика
3. дірочка — ДІ́РОЧКА, и, ж. Зменш. до діра́ 1. Один, кому ближче було, подививсь у двері крізь дірочку (Свидн., Люборацькі, 1955, 112); Він пошукав щось у торбині і витяг звідти дерев’яну сопілку з дірочками (Донч., VI, 1957, 240); Моряк показав старанно зашиті дірочки (Кучер, Чорноморці, 1956, 121).  Словник української мови в 11 томах
4. дірочка — Дірочка, -ки ж. ум. отъ дірка.  Словник української мови Грінченка