екзаменатор —
[еиґзамеинатор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
екзаменатор —
-а, ч. Особа, яка проводить екзамен, оцінює знання того, хто екзаменується.
Великий тлумачний словник сучасної мови
екзаменатор —
ЕКЗАМЕНА́ТОР, а, ч. Особа, яка проводить екзамен, оцінює знання того, хто екзаменується. — Зразу відповідатимете, чи подумаєте? — запитала екзаменатор (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 117); Обов’язок екзаменаторів — особливо чуйно, доброзичливо підходити до учнів (Рад. Укр., 29.V 1957, 1).
Словник української мови в 11 томах