екзаменатор
ЕКЗАМЕНА́ТОР, а, ч. Особа, яка проводить екзамен, оцінює знання того, хто екзаменується.
— Зразу відповідатимете, чи подумаєте? — запитала екзаменатор (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 117);
Обов’язок екзаменаторів — особливо чуйно, доброзичливо підходити до учнів (Рад. Укр., 29.V 1957, 1).
Словник української мови (СУМ-11)