Значення в інших словниках
-
екзистенціалізм —
Хоч історичні корені екзистенціалізму сягають Давньої Греції, як філософське вчення він був уголос артикульований починаючи з епохи Просвітництва. Викінчена філософія залежала від морального ставлення до певного методу.
Енциклопедія політичної думки
-
екзистенціалізм —
-у, ч. Ідеалістична філософська течія, що заперечує об'єктивність буття, реальним вважає лише існування людини та її переживань, протиставляє людині суспільство, твердить про беззмістовність життя, безплідність суспільної діяльності і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
екзистенціалізм —
• екзистенціалізм (від лат. existentia — існування) у літературі 1) Течія літ. модер нізму, що виникла в передвоєнні роки і розвинулась під час та після 2-ї світової війни. Представлена переважно франц.
Українська літературна енциклопедія
-
екзистенціалізм —
екзистенціалі́зм (від лат. ехіstentia – існування) суб’єктивно-ідеалістична течія в сучасній буржуазній філософії, що вважає реальним лише існування людини та її переживань, проповідує крайній індивідуалізм.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
екзистенціалізм —
Філософський і літературний напрямок XX ст., згідно з яким предметом філософії є особиста доля вільного та відповідального індивідуума, який переживає почуття страху і безнадійності існування (К. Ясперс, М. Мерло-Понті, Ґ. Марсель, Р. Бультман, П. Тілліх, Ж.-П. Сартр, А. Камю).
Універсальний словник-енциклопедія
-
екзистенціалізм —
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ (від лат. existentia — існування) — один із найвпливовіших напрямів світової філософії XX ст. Формування екзистенційного способу мислення пов'язане з творчістю датськ.
Філософський енциклопедичний словник
-
екзистенціалізм —
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІ́ЗМ, у, ч. Занепадницька ідеалістична філософська течія епохи імперіалізму, що заперечує об’єктивність буття, реальним вважає лише існування людини та її переживань, протиставляє людині суспільство, твердить про беззмістовність життя...
Словник української мови в 11 томах