Орфографічний словник української мови

екю

екю́

іменник чоловічого роду

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. екю — невідм., с. 1》 Старовинна французька золота і срібна монета з зображенням щита. 2》 Міжнародна валютна одиниця, що її використовували країни – учасниці Європейської валютної системи до переходу на євро.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. екю — ЕКЮ́¹, невідм., ч. і с. Старовинна французька золота або срібна монета із зображенням щита, яку карбували в XIII–XVIII ст. Тому, хто перший проб'ється в козацький стан і укріпиться там, обіцяно сто золотих екю і десять бранок (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. ЕКЮ — (англ. European Currency Unit) регіональна валютна одиниця, що використовується країнами-учасниками Європейської валютної системи (ЄВС) з 13 березня 1979...  Економічний словник
  4. екю — екю́ (франц. ecu, букв. – щит) старовинна французька золота і срібна монета з зображенням щита.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ЕКЮ — (European Currency Unit, єдина європейська валюта) назва грошової одиниці, запровадженої у 1979; у європ. валютній системі виконує функцію розрахункової одиниці, засобу платежу центр. банків та елементу валютних резервів у країнах ЄС.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. екю — Екю́ (ст. фр. мон. е́си), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. екю — рос. экю (фр. ecu — щит) — 1. Грошова одиниця, яка взята за основу європейської валютної системи. Введена в обігу 1979 р. Вартість цієї грошової одиниці, її курс щодо інших валют визначається за "кошиком валют" країн...  Eкономічна енциклопедія