Орфографічний словник української мови

епікотиль

епіко́тиль

іменник чоловічого роду

частина стебла

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. епікотиль — -я, ч., бот. Частина стебла у проростків рослин між сім'ядолями й першими листками; надсім'ядольне коліно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. епікотиль — ЕПІКО́ТИЛЬ, я, ч., бот. Частина стебла у проростків рослини між сім'ядолями й першими листками. Епікотиль ще називають надсім'ядольним коліном (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. епікотиль — епіко́тиль (від епі... й грец. κοτύλη – заглиблення) частина стебла у проростків рослин між сім’ядолями й першими листками. Інша назва – надсім’ядольне коліно.  Словник іншомовних слів Мельничука