епікотиль

епіко́тиль

(від епі... й грец. κοτύλη – заглиблення)

частина стебла у проростків рослин між сім’ядолями й першими листками. Інша назва – надсім’ядольне коліно.

Значення в інших словниках

1. епікотиль — епіко́тиль іменник чоловічого роду частина стебла  Орфографічний словник української мови
2. епікотиль — -я, ч., бот. Частина стебла у проростків рослин між сім'ядолями й першими листками; надсім'ядольне коліно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. епікотиль — ЕПІКО́ТИЛЬ, я, ч., бот. Частина стебла у проростків рослини між сім'ядолями й першими листками. Епікотиль ще називають надсім'ядольним коліном (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах