Орфографічний словник української мови

епістаз

епіста́з

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. епістаз — -у, ч. Взаємодія двох генів, при якій один з них пригнічує дію іншого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. епістаз — ЕПІСТА́З, у, ч. У генетиці – взаємодія між алелями двох генів, при якій один ген (епістатичний) пригнічує дію іншого гена (гіпостатичного).  Словник української мови у 20 томах