епістаз

епіста́з

-у, ч.

Взаємодія двох генів, при якій один з них пригнічує дію іншого.

Значення в інших словниках

1. епістаз — епіста́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. епістаз — ЕПІСТА́З, у, ч. У генетиці – взаємодія між алелями двох генів, при якій один ген (епістатичний) пригнічує дію іншого гена (гіпостатичного).  Словник української мови у 20 томах