епістаз

епіста́з

-у, ч.

Взаємодія двох генів, при якій один з них пригнічує дію іншого.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епістаз — епіста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. епістаз — ЕПІСТА́З, у, ч. У генетиці – взаємодія між алелями двох генів, при якій один ген (епістатичний) пригнічує дію іншого гена (гіпостатичного). Словник української мови у 20 томах