Орфографічний словник української мови

епіцикл

епіци́кл

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. епіцикл — -у, ч., мат., астр. Коло, центр якого рівномірно рухається по іншому колу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. епіцикл — епіци́кл (від епі... і цикл) матем. коло, центр якого рівномірно рухається по іншому колу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. епіцикл — ЕПІЦИ́КЛ, у, ч., мат., астр. Коло, центр якого рівномірно рухається по іншому колу. Припускалося, що навколо Землі рухається не сама планета, а центр якогось порівняно невеликого кола, яке назвали епіциклом (Бесіди про всесвіт, 1953, 19).  Словник української мови в 11 томах