Великий тлумачний словник сучасної мови

епіцикл

епіци́кл

-у, ч., мат., астр.

Коло, центр якого рівномірно рухається по іншому колу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. епіцикл — епіци́кл іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. епіцикл — епіци́кл (від епі... і цикл) матем. коло, центр якого рівномірно рухається по іншому колу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. епіцикл — ЕПІЦИ́КЛ, у, ч., мат., астр. Коло, центр якого рівномірно рухається по іншому колу. Припускалося, що навколо Землі рухається не сама планета, а центр якогось порівняно невеликого кола, яке назвали епіциклом (Бесіди про всесвіт, 1953, 19).  Словник української мови в 11 томах