ерудит

еруди́т

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. ерудит — Знавець, вчений, дока, жм. розумака; ІР. всезнавець, всезнайко, ходяча енциклопедія.  Словник синонімів Караванського
2. ерудит — -а, ч. Той, хто має велику ерудицію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ерудит — Мудрець, знавець, великонауковець, високонауковець  Словник чужослів Павло Штепа
4. ерудит — див. розумний  Словник синонімів Вусика
5. ерудит — еруди́т (від лат. eruditus – освічений, вчений) людина, що має глибокі, різносторонні знання.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ерудит — ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КА розм., ДО́ЙДА розм., ЗНА́ЙКО рідше, ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО) ірон., БАГАТОЗНА́ЙКО ірон., ПРОФЕ́СОР жарт.; ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію).  Словник синонімів української мови
7. ерудит — Еруди́т, -та; -ди́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ерудит — ЕРУДИ́Т, а, ч., книжн. Той, хто має велику ерудицію. [М.] Рильський — поет-ерудит, людина великої культури (Іст. укр. літ., II, 1956, 400).  Словник української мови в 11 томах
9. ерудит — рос. эрудит (від латин. eruditus — освічений, вчений) — людина всебічно обізнана, освічена з широкого кола знань, з багатьох галузей науки, культури, теорії, практики.  Eкономічна енциклопедія