ерудит —
еруди́т (від лат. eruditus – освічений, вчений) людина, що має глибокі, різносторонні знання.
Словник іншомовних слів Мельничука
ерудит —
ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КА розм., ДО́ЙДА розм., ЗНА́ЙКО рідше, ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО) ірон., БАГАТОЗНА́ЙКО ірон., ПРОФЕ́СОР жарт.; ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію).
Словник синонімів української мови
ерудит —
ЕРУДИ́Т, а, ч., книжн. Той, хто має велику ерудицію. [М.] Рильський — поет-ерудит, людина великої культури (Іст. укр. літ., II, 1956, 400).
Словник української мови в 11 томах
ерудит —
рос. эрудит (від латин. eruditus — освічений, вчений) — людина всебічно обізнана, освічена з широкого кола знань, з багатьох галузей науки, культури, теорії, практики.
Eкономічна енциклопедія