Значення в інших словниках
-
естафета —
-и, ж. 1》 заст. Гінці, звичайно вершники, які, заступаючи один одного, передають термінове повідомлення. || Термінове повідомлення, доставлене в такий спосіб. 2》 Вид командних змагань з бігу, плавання і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
естафета —
Гінці, див. штафета
Словник чужослів Павло Штепа
-
естафета —
естафе́та (франц. estafette, з італ. stafetta, зменш. від staffa – стремено) 1. Термінове повідомлення, пакет, що його передають гінцями, переважно кінними, які змінюють один одного.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
естафета —
передава́ти / переда́ти естафе́ту кому. Доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра… Естафету (проведення бійців через підземний хід) передаю їй… (О.
Фразеологічний словник української мови
-
естафета —
Естафе́та, -ти, -ті; -фе́ти, -фе́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
естафета —
ЕСТАФЕ́ТА, и, ж. 1. заст. Гінці, звичайно вершники, які, змінюючи один одного, передають термінове повідомлення. Я ще пам’ятаю залишки кріпацтва, лойові свічки, ..тарантаси, дормези, естафети, рушниці-кремнівки (Моє життя в мист.
Словник української мови в 11 томах