Орфографічний словник української мови

жабриця

жа́бриця

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. жабриця — -і, ж. Рід багаторічних, іноді дворічних трав'янистих рослин родини зонтичних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жабриця — ЖА́БРИЦЯ, і, ж. Багаторічна, іноді дворічна трава родини зонтичних з кількаразово перисторозсіченими листками. Відомо близько 80 видів жабриці, поширених у Європі, Малій Азії, Західному Сибіру і Середній Азії (з наук. літ.); Жабриця піскова росте в лісостепу і степу (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах